Андрій Садовий: «Ми скорочуємо усі видатки і чиновників, акумулюємо гроші»

Главные новости

Уже два тижні Львів живе в умовах карантину, який радикально змінив наше звичне життя. Вчора уряд ухвалив рішення про запровадження надзвичайної ситуації по всій країні і продовження карантину ще на 30 днів – до 24 квітня. Як ще принаймні місяць (а може і довше) житиме у цих надзвичайних умовах місто – поговоримо з мером Львова Андрієм Садовим. Доброго вечора, пане Андрію.

Ми з вами говорили лише два тижні тому, але ситуація розгортається так, що нам доведеться, можливо, щотижня говорити – принаймні до кінця карантину. На цей час яка ситуація в місті?

Якщо говорити про людей, які мають підозру, – то їх є орієнтовно 43. 44 знаходяться вдома на самоізоляції. Маємо два випадки підтверджених. Але я думаю, що коли наша львівська лабораторія зараз почне нормально працювати (щоби ми не возили аналізи до Києва і чекали 5 днів) – напевно, будемо мати іншу статистику. І тут дуже важливо тестувати якомога більше людей, які вже мають серйозні симптоми, щоби вони не були носіями для інших.

І всі рішення, які ми приймали впродовж останнього часу, – це власне рішення для того, щоби люди не захворіли. Навіть наше рішення скасувати пільги в громадському транспорті, воно дало свій ефект – тому що фактично сьогодні мінімальна кількість людей у трамваях, тролейбусах, автобусах. І люди, які працюють у лікарні чи забезпечують життєдіяльність наших підприємств, можуть нормально приїхати на роботу, з роботи.

Кожного дня ми приймаємо рішення важливі. Ми, наприклад, мали сьогодні комісію по надзвичайних ситуаціях, ми виділили додаткові кошти на купівлю тест-систем нашої обласної лабораторії. Ми прийняли рішення, яке регулює відносини тих людей, які будуть потребувати догляду за своїми песиками, котиками, наприклад. Тому що є старші люди, вони мають бути на карантині – а хто має прийти і вигуляти їхнього улюбленця? То ми ввели правило, що ЛКП «Лев» готове це робити з нашими соціальними працівниками. Якщо треба – навіть корм для тваринок принести. Якщо людина, не дай Боже, попаде в лікарню, то ми також беремо на себе такий догляд – із довіреною особою, звичайно, але люди можуть прийти, доглянути за песиком, котиком, погодувати. Це, можливо, для когось є смішно, але той, хто має тваринку, яку любить, – це є важливо.

Кожного дня рішення різні приймаємо. Наприклад, була дискусія стосовно насіннєвих магазинів. Я вважаю, що вони мають працювати – тому що є весна, люди мають городину. Чи саджанці – люди хочуть дерева посадити. Так ми дозволяємо, щоби вони працювали. Тобто все намагаємося регламентувати з точки зору здорового глузду ну і, звичайно, турботи про безпеку людей.

Скажіть, будь ласка, оця ситуація таким чином розвивається, що ми не розуміємо, коли вона закінчиться. Який запас міста в умовах такого обмеженого існування? Який запас міцності?

Якщо говорити про функціонування міста, то люди можуть бути спокійними. Вода, тепло, громадський транспорт, допомога для людей старшого віку – в нас є ресурси на це, в нас є резервний фонд.

Тобто гроші? Люди?

Ми просто зменшили зараз видатки. Ми не фінансуємо ті статті, які ми планували фінансувати – ми зараз «ужалися».

Наприклад?

Багато ремонтів ми призупинили. Ми їх не робимо.

Тобто просто акумулюєте гроші на випадок…

Звичайно. Ми акумулюємо гроші – тому що не знаємо, чи це буде тривати місяць, чи це буде тривати два місяці. Тому що якщо Китай, наприклад, – це країна, яка ізолювала себе повністю, то в нас є Польща, в нас є Білорусь, у нас є Європейський Союз. І кожного дня приїжджає сотня-друга-третя людей з інших країн.

І тут дуже важливо, щоби поліція якісно працювала – насправді вони показують хорошу працездатність. Бо кожному треба повідомити, що він має бути на карантині, взяти адресу їх, потім проконтролювати в разі потреби, чи людина є на карантині.

Тому в нас є різні сценарії. Але мешканці Львова можуть бути спокійними: всі послуги будуть надаватися, й опіка для тих людей, які є в потребі, також буде забезпечена силами наших соціальних служб. І велика подяка всім, хто помагає.

Сьогодні стало відомо, що у нас уже запроваджують такі карантинні обмеження навіть всередині країни. Скажімо, Закарпаття вирішило фактично перекрити два перевали (один із них – на межі з Львівською областю, це дорога на Ужгород), тобто не пропускати автомобільний транспорт. Що заважає нам обмежити в’їзд-виїзд із міста, якщо є така потреба?

Ми готові до цього – але це має бути синхронна позиція обласної влади і правоохоронних органів. Тому що ми не маємо своєї поліції, яка буде стояти на блокпостах. Ми можемо технічно це організувати.

Є сьогодні переживання, тому що в Тернопільській області ми бачимо такий спалах захворюваності. Це рішення є в думальному процесі. Я думаю, що це також може бути.

Поліція абсолютно сприяє виконанню рішень тої ж міськради про обмеження до десяти людей в автобусах. Я знаю, що штрафують, водіїв маршруток вже штрафували.

Дивіться, заборонені всі міжміські перевезення – тобто їх немає. Є тільки перевезення громадським транспортом, і є спецперевезення – коли людей, наприклад, з району везуть у Львів, якщо вони тут працюють: наприклад, у поліклініці працюють, в лікарні працюють, на комунальних підприємствах. Це є чітко контрольовано, регламентовано.

Є приватний транспорт.

Є приватний транспорт, і поліція може зупиняти, питати «яка ваша ціль поїздки?» та інші речі. Це не є дуже приємно – але це турбота про нашу безпеку. Я вважаю, що це на часі.

Ми говорили про тест-системи, які Львів закупив. А поясніть, чому так довго відбуваються оці аналізи, їх до Києва возять… Окей, зараз поговоримо, як це у Львові відбувається, але в нас зараз лише два підтверджених випадки і невідомо, навіть незрозуміло, скільки заперечних – десь до 15 негативних результатів.

Дивіться, ще до минулого тижня ми не лізли в цю тему, тому що є відповідальність держави. Є міністерство охорони здоров’я, є обласна лабораторія, яка під міністерством охорони здоров’я. І мені казали: «Завтра, завтра, завтра…». Ми розібралися і зрозуміли, що реагенти ніхто не закупив, тест-системи ніхто не закупив. Ми включилися – і, фактично, сьогодні вже мають бути перші результати аналізів, які проводить наша лабораторія. Я не хочу вам багато розказувати нюансів, але…

Наша лабораторія – це яка?

Обласна. Вона знаходиться у Львові, але має вертикаль державну. На моє переконання, це мало бути зроблено ще місяць тому назад – централізовано по державі. Тому що в кожній області є така лабораторія. Мали купити реагенти, завезти, навчити і запустити. І масове тестування людей. Інших варіантів у світі немає: чим більше людей протестовано – тим більше ми виявляємо хворих, і вони перебувають на відповідному догляді чи в лікарні, чи в себе вдома.

А наскільки воно масове має бути, на вашу думку?

Для тих людей, які мають підозри. Якщо людина себе погано почуває – то, звичайно, треба брати аналізи. Якщо ти себе добре почуваєш – нема чого.

Ну, але ця людина себе добре почуває, але може бути носієм. Тиждень розвивається це все.

Дивіться, є практика світу. Ми позавчора мали телеміст з Ізраїлем, і ми спілкувалися з фахівцями, які сьогодні там на передовій. Вони не використовують експрес-тести – вони важко розуміють, що це таке. Вони використовують ці ПЛР-системи, і вони тестують в Ізраїлі 3000 людей в день. Це при населенні 6 мільйонів. У нас в області населення 2,5 мільйона, так? Якби ми хоча би до 500 людей тестували – я думаю, це би вже було добре.

От ви правильно ставите питання: є в лікарні люди, вони здали аналіз – ми чекаємо п’ять днів на їхній результат. Це неправильно. Зараз, я думаю, це вже буде скоріше, і можна буде результат отримати протягом дня – десь, мені говорять, порядку чотирьох з половиною годин триває оцей процес: принесли аналіз і вже отримали результат.

Але це дорого коштує: один тест для одної людини – це орієнтовно 500 гривень. От ми знайшли позабюджетні кошти, зараз виділили 900 тисяч гривень. Сьогодні на комісії прийняли рішення – ще 2 мільйони виділяємо. Тому що їх немає в продажу наявних, це треба замовляти і чекати тиждень-два, поки вони прийдуть. Ми купляємо німецькі тест-системи, достатньо високої, хорошої якості. І в разі потреби будемо виділяти кошти, скільки потрібно, і будемо просити людей, щоб вони допомагали.

Але технічно чи є можливість проводити хоча б по 500 тестів у день?

Це залежить від бажання лабораторії. Те, що ми знаємо: що теоретично 400-500, якщо ми ще докупимо певне обладнання, – можливо. Але має бути бажання всіх.

Але наші журналісти спілкувалися з представником лабораторного центру…

Він сказав – 25.

Так, він сказав 25. А якщо цілодобово почнуть працювати – то 50. То що, приватні клініки треба залучати до цього?

Приватні клініки ми не зможемо запустити, тому що нема такої лабораторії ні в кого. Є одна лабораторія – вона американського виробництва, достатньо якісна. Там треба докупити ще деяке обладнання, або ми знаємо, де його взяти: є наші приватні деякі компанії, які мають це обладнання, – і ми, таким чином, збільшуємо потужності. От якщо збільшити ці потужності – ми можемо до 500 тестів вийти в ідеалі. Це якщо всі будуть за, і ніхто не буде проти.

Всю область ми протестуємо за скільки? За два роки?

Ні, дивіться, не треба всю область тестувати. Якщо ви, наприклад, не дай, Боже, маєте підозру (себе погано почуваєте) – то у вас треба брати аналізи. Якщо ви себе нормально почуваєте – нащо вас тестувати, для чого, який сенс?

Тобто ви зараз хочете тестувати вже всіх людей, які просто погано почуваються? Чи мають оцю сукупність ознак: контактували, приїхали з-за кордону…

Є люди, які звертаються в нашу інфекційну лікарню. Тобто якщо людина їде в лікарню чи її привозить швидка – це означає, що в неї є проблема. От в них треба брати аналіз в першу чергу та ізолювати їх – або на самоізоляцію, або в лікарні. І брати тест в тих людей, які з ними контактували, – як це робиться в світі, от такий протокол.

Львівський бізнес – достатньо багато, принаймні, звучить заяв про те, що жертвують значні суми на протидію коронавірусу. Можете якісь назвати? Знаєте, що вже пожертвували: якісь суми, компанії, хто, скільки?

Дивіться, на сьогоднішній день ми отримали для Львова, для нашої лікарні швидкої допомоги, яка є базовою, 7 ШВЛів – штучна вентиляція легенів.

Це подарунок?

Ні, це ми купили. Тобто ті гроші, які сьогодні жертвують, – те, що ми вже бачимо: от, наприклад, привезли експрес-тести зараз у лікарню швидкої допомоги (там орієнтовно 12 тисяч загалом має бути комплект). Скільки зараз привезуть – я ще точно не знаю, бо тільки зараз вони їх передають. Виділили кошти на купівлю тканини, щоби на швейних підприємствах шити ці захисні костюми. Тканину купили для того, щоби маски шити, щоби взуття шити – оце бізнес допомагає. Допомагає, купляючи обладнання спеціалізоване.

Компанія «Онур», я знаю точно, потратила кошти, купила. Я знаю точно (і воно вже є, ми його бачимо) – РІЕЛ, [Ростислав] Мельник потратив, купив. Родина Вовків потратила кошти – вони закупили декілька ШВЛів, але їх треба чекати: вони їх проплатили, але треба чекати декілька тижнів. Я знаю, що ОККО включилося, Avalon включився. Дуже багато компаній включається.

Але ви розумієте, на устаткування, на відповідні засоби захисту треба чекати тиждень, два, три. Те, що ми тут шиємо, робимо – ми це бачимо. Всі замовили. Коли ми це отримаємо – тоді я вам скажу: отака-то компанія стільки-то коштів потратила, таке-то обладнання ми отримали, ми його туди передали.

А це все якось централізовано відбувається, чи кожна компанія для кожної лікарні…?

В місті – так. Ми в місті визначили просту логістику: є керівник штабу Слічна Галина Миколаївна, заступник з гуманітарних питань. Є охорона здоров’я і швидка допомога, яка є базова, – вона купляє на все місто. Нам так простіше. Є бізнес-омбудсмени, куди можна звертатися, – це Сергій Кіраль, заступник міського голови, і Вікторія Довжик, голова бюджетної комісії. Вони, звичайно, трошки шоковані, бо багато є до них телефонних дзвінків. Я говорю: «Друзі мої, кожен дзвіночок фіксуєте, хто що може». І так це все працює.

Є люди ще, які напряму дзвонять в область, в обласні лікарні – дай Бог. Ми відповідаємо за те, що є для міста.

Але обласні лікарні – це теж місто.

Так. Наприклад, компанія Avalon хоче купити ШВЛи окремо у Винниківський госпіталь – молодці, нехай купляють. Наприклад, інфекційній лікарні ми зараз два ШВЛи ще передамо, ОХМАДИТу ми забезпечили два ШВЛи плюс, тому що це малі діти. Нема просто де купити. Можна говорити «я хочу потратити багато грошей» – а нема в наявності обладнання, устаткування немає. Стоїмо в черзі.

Продовження карантину, вже оголошене урядом, припадає на Великдень, – і на католицький, і на православний. Яким чином це все буде відбуватися? Тому що якось з відправами, службами Божими в церквах – то вже якось вирішили спокійно. А от паски ходять святити всі – навіть ті, хто в церкву не ходить. І ми знаємо, які натовпи збираються.

Ну та, як кажуть, «ходжу кожного року, коли паски святять». Ми вчора збирали раду єпископів, були представники всіх конфесій. І звичайно, що першими покажуть приклад римо-католики, тому що вони скоріше святять паски. Але і греко-католики, і православні розуміють, що в умовах карантину, напевно, це буде відеотрансляція, тому що не можна буде ходити до храму. І певні протоколи зараз напрацьовуються. Тому що зараз піднімають досвід, як це було сто років тому, коли була пандемія, як це було в древні часи, і греко-католики, і православні.

Знаєте, що мене тішить? Сьогодні мав розмову з владикою Володимиром – і вони готові при шпиталю Шептицького робити мобільні групи лікарів, які будуть приїжджати до тих, хто має підозру, але не має, наприклад, підписаної угоди з сімейним лікарем. Дуже часто людина приїхала з-за кордону, вона з сімейним лікарем угоди не має, швидка не приїде, тому що ще немає того стану, але людина має переживання. От вони готові організовувати такі поїздки і вони готові (велика їм подяка) помагати тим, хто вже буде мати підозру і буде хворий на самоізоляції – гарячу їжу їм привезти, помогти вечерю, обід поставити біля дверей.

Але у Львові, наскільки я розумію, це теж уже працює – соціальні працівники возять їжу…

Так, це місто організовує. Тобто ми возимо продукти харчування старшим людям, тим, хто в потребі. Але тут вони зголосилися помагати тим, хто має коронавірус – це зовсім інший рівень відповідальності. Тому я думаю, що з Паскою у нас буде все гаразд з точки зору традиції. Тут головне, щоб просто ми всі були здорові на Паску – оце наша задача.

Ну, для багатьох людей традиція – це стати в коло, пройде священик, покропить. Але стати в коло тісно – як це можна…?

Дивіться, традиція Паски – це зібратися в родинному колі, і щоб було що на столі. От якщо буде що на стіл покласти, тоді буде все гаразд.

А свячене?

Я думаю, що мудрість владик ми ще побачимо. Тому що люди мають вдома свячену воду – можливо, дозволять вдома тою свяченою водою. Я не є єпископ, я буду тільки слухати мудрих порад.

Але важлива позиція влади тут, бо в питаннях з церквами і державна, і міська влада дистанціюється від цього.

Ми не робили це публічно – але якщо ви бачили, станом на минулий тиждень у всіх храмах були станції дезінфекції рук, була проведена велика роз’яснювальна робота і серед отців, і серед владик, і серед людей, яких вони слухають. І, наприклад, недільні богослужіння – це приклад, коли була трансляція з Патріаршого собору, коли була трансляція з Києва – Епіфаній говорив своє слово. Люди сиділи дома. Ви розумієте, через що пройшли владики, щоби це зрозуміти? Це ж не просто, тому що ніхто з них такої традиції не має. Але вони молодці, зрозуміли це, показали приклад – і всі показували, як у Львові всі себе дисципліновано поводять. Тому не переживайте – я думаю, що на Паску також будемо мати окрему традицію на такий непростий час.

Дуже коротко про економічні наслідки. Ви говорили два тижні тому, що шукаєте гроші на те, щоби батькам, які вимушено мусять не працювати, бо з дітьми сидіти в хаті, – щось місто буде, можливо, якось компенсовувати.

Я звернувся до уряду, щоби була система «лікарняних». Якщо батьки є дома і опікуються дитиною – щоби це була система «лікарняних». Я ще не отримав кінцевого рішення. От зараз у нас якраз селекторна нарада з прем’єр-міністром – можливо, буде трошки більше інформації.

Стосовно бізнесу – я вам це говорив: ми не будемо нараховувати орендну плату для тих установ, організацій чи закладів, які не працюють. З іншого боку, ми зараз готуємо програму на виконавчий комітет, щоби якщо людина буде перепрофільовувати свій бізнес, купляти обладнання – то ми візьмемо на себе покриття процентів, якщо людина купує в кредит це обладнання. Тобто ми дуже багато міських програм переорієнтуємо, щоби помогти малому і середньому бізнесу. Їм сьогодні буде найважче. Ви ж розумієте, це тисячі людей.

Я правильно розумію, що це буде відбуватися за рахунок того, що ми зменшимо ремонти, зменшимо капітальні видатки на інфраструктуру міста?

Ми насправді сьогодні живемо в режимі дуже серйозної економії. Скажу вам більше: ми і зменшимо кількість службовців в місті також.

На скільки?

Це залежить. Ми зараз прораховуємо. Тому що сьогодні всі заступники працюють на роботі, а дуже багато працівників – вони вдома на віддаленій роботі. І кожен має проаналізувати роботу кожного свого працівника, щоби зрозуміти, наскільки вона є ефективною. Бо коли всі разом збираються, багато людей – гейби всі працюють. А коли трошки такий спокій є – то ти можеш чітко зрозуміти: а який ефект від твоєї роботи? Щоби була не кількість, а була якість.

Тому і скорочення бюджетних коштів – раз, і скорочення працівників – два, і максимальна оптимізація всіх процесів, переведення на електронні форми. Дивіться, наприклад, всі наради ми проводимо тепер через Zoom. Це економить гроші і час, тому що кожен сидить у своєму кабінеті. Наприклад, ми проводили сьогодні комісію по надзвичайних ситуаціях – вже не треба людям збиратися в одне місце. Вже економія ресурсу людського, часу.

Буквально останнє ще питання. Фактично не запрацювала повноцінно система дистанційного навчання в школах. Було багато розмов, але поки що воно не працює. Це по телефону передають якісь там завдання, діти щось роблять…

Насправді це має бути централізовано на рівні держави.

Місто щось може зробити тут?

Приватні школи мають свою систему. І якраз ми зараз з управлінням освіти пробуємо синхронізувати з міністерством. Зараз новий виконуючий обов’язки – наша колишня заступниця з обласної адміністрації [Любомира Мандзій]. Можливо, ми якусь практику запропонуємо міністерству. Бо ми не можемо бути окремою державою в країні, тому що освіта – це жорстка централізація.

Але діти щасливі.

Та, діти щасливі – це правда. Тільки з хати вийти не можуть особливо, бо навіть на майданчики не дуже можна ходити.

На жаль, наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був мер Львова Андрій Садовий. Мене звати Олег Онисько, побачимося через тиждень. І я так припускаю, що знову з вами, тому що ситуація залишається напруженою.

Дай, Боже, всім здоров’я. І я вас дуже прошу – будьте на карантині. Ваше здоров’я – це сьогоднішня наша задача №1. Дякую.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *